АПК у 2016 році: спецрежим і не тільки.

8 лютого 2016

24 грудня минулого року народні депутати проголосували за часткове скасування спецрежиму ПДВ для сільгосптоваровиробників.

Упустимо історію «продавлювання» змін, роль Міжнародного валютного фонду та інші, хоч і суттєві, але все-таки деталі. Найважливіше: з 01.01.2017 спецрежим повинен зникнути геть. Але у нас же як – адже можуть і передумати, вірно?

Тому зосередимося на тих наслідках, які українські аграрії відчули вже сьогодні.

З 1 січня цього року аграрій, який вибрав спецрежим ПДВ, повинен віддати державі 85% ПДВ за операціями з зерновими та технічними культурами, 20% - по тваринницьким і 50% - за всіма іншими сельхозопераціям, які підпадають під спецрежим. Решту «великодушно дозволено» залишити собі.

Одночасно скасовано норму п. 15 розділу II Перехідних положень Податкового кодексу.

Нагадаємо, що ця норма звільняла від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України зернових і технічних культур більшості товарних позицій, крім сої, виключаючи першу поставку таких культур сільськогосподарськими виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали ці культури у виробників.

Операції з вивезення цих культур в митному режимі експорту звільнялися від ПДВ, включаючи і першу поставку.

Таким чином, до 1 січня трейдери не мали права на податковий кредит, виключаючи тих трейдерів, які торгували безпосередньо з сільгоспвиробниками. При експорті ж права на податковий кредит не було навіть у виробників.

Автори закону від 24 грудня декларували, що скасування пункту 15 покликано логічно вирівняти ситуацію з частковою відмовою від спецрежиму. Фактично видно явну вигоду для зернотрейдерів. А от чи зможуть всі сільгосптоваровиробники стати експортерами і отримувати відшкодування ПДВ - це ще питання. На даний час очевидно, що ринок експорту для дрібних і середніх підприємств, які безпосередньо вирощують зернові, практично закритий в силу об'єктивних економічних причин, як то міжнародна глобалізація, а простіше кажучи, небажання зарубіжних контрагентів мати справу з «дрібницею».

Сама ж відмова від спецрежиму різко вдарила по більшості дрібних і середніх підприємств. Вимила оборотні кошти, змусила в кінці грудня судорожно скидати наявні товарні запаси, а також ще трішки ускладнила бухоблік (як ніби мало було сільському бухгалтеру введення в 2015-м СЕА ПДВ при тому, що частина сільських населених пунктів навіть не мала Інтернету зі швидкістю передачі даних , достатньої для реєстрації податкових накладних).

Отже, до 2016 року у спецрежимника в Системі електронного адміністрування були відкриті 2 електронних рахунки: один для «звичайного» ПДВ (який сплачується в казну), інший для «спеціального».

А зараз - вуаля! - Таких рахунків може бути і 3, і 4, і 5, так як відкриваються три додаткові рахунки: для ПДВ за операціями з зерновими і технокультурами (3754), для «тваринницького» (3755), для «усьогоіншогоспецрежимного» (3753) податку. Такі рахунки відкриваються на додаток до вже відкритих рахунків для розрахунків з бюджетом (3751) і для перерахування коштів на спецрахунки (3752).

Для реєстрації податкових накладних та для сплати податку до бюджету та на спецрахунки виробник сільгосппродукції зобов'язаний забезпечити перерахування необхідних коштів на ці додаткові рахунки відповідно до виду операцій. І вже звідти кошти підуть на спецрахунок або на рахунок для розрахунків з держбюджетом.

Відразу виникає проблема формування податкового кредиту за рахунок витрат, які в кінцевому підсумку йдуть на різні види діяльності. Так, відповідно до п. 209.15 ст. 209, в разі якщо придбаний товар або послуги використовуються частково для виробництва зернових і технічних культур, частково продукції тваринництва, частково для іншої сільгосппродукції сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості таких зернових та технічних культур, продукції тваринництва та іншої сільгосппродукції в загальній вартості всієї сільськогосподарської продукції, поставленої за 12 попередніх послідовних звітних періодів.

Тобто при придбанні таких товарів, припустимо, в березні 2016 року, платнику необхідно здійснити розрахунок питомої ваги за звітні періоди березень 2015 - лютий 2016.

Питання, як розносити податковий кредит - в момент покупки відразу? Або вже коли виникнуть зобов'язання?

Простий приклад. Агрохолдинг володіє елеватором, а також складами і фермами. Купує для всього цього електроенергію. Послуги елеватор надає і по загальній декларації теж. Коли ж головний бухгалтер повинен розносити податковий кредит з цього товару, і, головне, коли це буде правильно?

Крім того, існують ще аграрії, передбачені п. 209.18 ст. 209, які відповідають критеріям, необхідним для спецрежиму, але не обрали його, і вважаються платниками ПДВ на загальних підставах. Для них введена часткова оплата ПДВ у бюджет і на поточні рахунки за операціями з реалізації худоби, птиці, вовни власного виробництва, а також по реалізації молочних продуктів, молочної сировини та м'ясопродуктів, виготовлених у власних переробних цехах, в розмірах, аналогічних розмірам оплати для спецрежимників . Тому вони ведуть окремий бухгалтерський облік таких операцій.

А що ж з декларацією? 28 січня Міністерство фінансів затвердило наказ №21, яким встановлено нову форму податкової декларації з ПДВ. З'являється Додаток 10 до декларації, в якому тепер - все життя сільгоспвиробника.

У наказі №21 існує ряд спірних моментів, до яких ми постараємося повернутися в наших наступних публікаціях.

На практиці виникає багато питань, які бухгалтер повинен вирішувати інтуїтивно. Чи то бухгалтерам в терміновому порядку ставати екстрасенсами, чи то набирати в бухгалтерію вже готових езотериків.

Не зовсім зрозумілою залишається ситуація з ПДВ у випадках змін в 2016 році умов контрактів на поставку сільгосппродукції, укладених і виконаних в 2015-му. Мається на увазі повернення товару, збільшення або зменшення ціни. Вважаємо, що з цього приводу потрібно окреме роз'яснення.

Проблеми виникають і з питань, не пов'язаних зі спеціальним режимом, наприклад, болючим є перехід на правило визначення бази оподаткування виходячи зі звичайної ціни, а не з собівартості. Тут ще можна посперечатися, що простіше для сільгоспвиробника - прорахувати і відстояти перед УКРІНФОРМ собівартість своєї продукції або гратися зі звичайними цінами.

І це тільки технічні труднощі.

Вимивання обігових коштів, очікуваний неврожай 2016 року - не так все просто буде для середнього і дрібного агробізнесу в 2016-м. Великі агрохолдинги, як зазвичай, сильно не постраждають.

У цьому контексті оптимістичним виглядає законопроект №3848, зареєстрований у Верховній Раді 29.01.2016. Законопроект передбачає сальдування ПДВ (без максимального ліміту в держскарбниці на відшкодування). Відсутність ліміту на відшкодування ПДВ уже боязко, за замовчуванням, декларує Закон про бюджет на 2016 рік. Відповідна норма є і в проекті Меморандуму про економічну та фінансову політику між Україною і МВФ.

Як то кажуть, поживемо - побачимо. Хоча в даному випадку вірніше буде - порахуємо курчат по осені. Думаю, що по осені 2017 року ...


З оригіналом статті Ви можете ознайомитися за посиланням.