Аграрні розписки: реалії та перспективи

Станом на сьогодні в Україні існують всі умови для розвитку аграрного бізнесу, пов'язаного з виробництвом сільськогосподарської продукції. Для розвитку вказаного бізнесу, як і будь-якого іншого,необхідне кредитування, особливо на початкових етапах. Враховуючи досить високий рівень відсотків банківського кредитування, сільськогосподарські товаровиробники часто змушені звертатись за залученням коштів до приватних осіб, що інколи вкрай невигідно. З метою розширення можливостей для залучення фінансування аграрного сектору, Використавши досвід Бразилії в частині небанківського кредитування,  Законом України «Про аграрні розписки» запроваджено інститут аграрних розписок.

За своєю суттю аграрна розписка – це товаророзпорядчий, нотаріально посвідчений документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на користь кредитора (ним може бути фізична або юридична особа) на визначених у ньому умовах. Існує два види аграрних розписок:

1)товарна аграрна розписка: зобов’язує особу поставити узгоджену в аграрній розписці продукцію;

2) фінансова аграрна розписка: встановлює обов’язок особи сплатити суму коштів, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості.

Розглянемо особливості та переваги аграрних розписок у порівняні з іншими способами кредитування:

1.Аграрна розписка встановлює забезпечення виконання зобов’язань боржника заставою його майбутнього врожаю. Після збору врожаю предметом застави стає відповідна кількість зібраної сільськогосподарської продукції.

2. Аграрна розписка «прикріплена» до земельної ділянки. Це означає, що зміна користувача або власника земельної ділянки не припиняє зобов’язання за аграрною розпискою.

3. Кредитор має право самостійно обрати спосіб задоволення своїх вимог за аграрною розпискою: шляхом передачі йому права власності на предмет застави, можливості доростити заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції тощо.

4. Навіть у випадку загибелі заставленого врожаю, кредитор не залишається у безпорадному стані, адже має можливість за погодженням з боржником замінити предмет застави аналогічним майном або отримати майбутній врожай сільськогосподарської продукції, що вирощується на земельній ділянці, на якій розміщувалися загиблі посіви. Право застави «наступного» майбутнього урожаю виникає у кредитора, також, у разі недостатності зібраного врожаю для повного погашення його вимог.

5. Кредитор має невід’ємне правоздійснювати моніторинг майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції.

6.Наявність аграрної розписки без відмітки про її виконання є достатнім підтвердженням безспірності вимог кредитора за аграрною розпискою.

7.У разі невиконання боржником зобов’язань за аграрною розпискою у вказаний у ній строк кредитор має право звернутися до особи, уповноваженої вчиняти нотаріальні дії, за вчиненням виконавчого напису, який підлягає негайному виконанню.

8. Кредитор має право передати свої права за аграрною розпискою будь-якій іншій особі.

Із метою оформлення аграрної розписки необхідно звернутись до нотаріуса, який посвідчить таку розписку та внесе відомості до Реєстру аграрних розписок та Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Лише з цього моменту аграрна розписка почне діяти. Після задоволення боржником вимог за аграрною розпискою кредитор,зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання виконання зобов’язання за аграрною розпискою зробити на аграрній розписці напис «Виконано». У протилежному випадку до нього будуть застосовані штрафні санкції.