Алгоритм відшкодування збитків, завданих псуванням, знищенням, недоставкою вантажів

2 лютого 2018
Транспортні послуги в усі часи були одними з тих, якими користуються всі: від пересічних громадян до найбільших заводів. Від якості наданих послуг часто залежить виконання зобов'язань перед іншими контрагентами. Однак, на практиці нерідко зустрічаються випадки псування або знищення вантажів, причиною чого, крім іншого, часто є невиконання умов перевезення конкретних вантажів або ж недостатньо детальна перевірка експедиторами перевізників, які залучаються до здійснення замовлення.

Результатом невиконання експедиторами або перевізниками своїх обов'язків належним чином стає не тільки непридатний для подальшої реалізації товар, але і витрати на його подальшу утилізацію, і сплата штрафних санкцій контрагентам за порушення термінів поставок.

Для того, щоб стягнення всіх понесених витрат було максимально ефективним, власникові товару необхідно дотримати чіткий порядок дій, який забезпечить повноцінну доказову базу і допоможе компенсувати, пов'язані з проблемною перевезенням витрати.
Цивільним та Господарським кодексами України, а також міжнародними договорами, про які докладніше розповім в наступних розділах, передбачена відповідальність перевізника за збереження вантажу протягом всього перевезення, до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу.

Також законодавчо передбачена презумпція вини перевізника за псування вантажу. Так, саме перевізник повинен довести, що псування, знищення або недоставлення вантажу сталися з причин, які від нього не залежали і на які він не міг вплинути.
Отже, далі ми розглянемо найбільш поширені випадки псування і знищення товару, а також куди більш рідкісні, але від того більш цікаві випадки визнання товару «втраченим» де-юре, а також наведемо алгоритм правильних дій власника товару в разі настання таких ситуацій.

Псування товару через недотримання умов перевезення

Дуже поширеною ситуацією є псування товару (як продуктових позицій, так і різних дерев'яних виробів, і сільськогосподарської продукції) в результаті недотримання перевізником таких умов перевезення як температура, вологість і т.п.

Перш ніж перейти до алгоритму дій на такий випадок, звертаю вашу увагу на те, що чіткі вимоги до умов перевезення повинні бути передбачені в договорі транспортної експедиції (перевезення), в разі якщо даний договір передбачає перевезення одного типу вантажів або ж має разовий характер (полягає з метою здійснення одиничної перевезення) або ж дані умови повинні бути вказані в заявці (Договорі-заявці).У разі, якщо ця вимога не дотримана, і інформація про обов'язкові вимоги до умов перевезення міститься виключно в електронному листуванні або того гірше, були обговорені виключно усно, то шанси залучити перевізника до відповідальності за таке порушення вкрай низькі.Крім того, звертаю вашу увагу на те, що найчастіше договори на надання транспортно-експедиційних послуг включають в себе застереження про те, що будь-які листування і домовленості між сторонами втрачають силу в момент підписання такого договору.

Отже, в разі якщо доставлений до місця призначення вантаж зіпсований, насамперед необхідно скласти акт огляду товарно-матеріальних цінностей (або ж інший акт, передбачений вашим конкретним договором на цей випадок), в якому описати кількість доставленого товару, його зовнішній вигляд, цілісність упаковки та інші характеристики товару, що деталізують його стан, а також передбачувані причини псування товару. У разі, якщо такий причиною є недотримання температурного режиму під час перевезення, то також рекомендується після зняття пломби з автомобіля здійснити вимірювання температури у вантажному відділенні.

Даний акт повинен бути підписаний особою, яка приймає товар, а також представником перевізника. У разі якщо представник перевізника відмовляється підписувати такий акт, що в практиці також зустрічається нерідко, то його відмова має бути зафіксована в акті. Для фіксації цього факту важливо залучити незацікавлених осіб, які підтвердять своїми підписами таку відмову.

У разі, якщо вашим договором не передбачено детального порядку прийому вантажу, то ви можете застосувати Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю 1966 р.

Наявність такого акта є дуже важливим з точки зору доказової бази, адже саме він підтверджує причинно-наслідковий зв'язок між діями перевізника і псуванням товару. Таким чином ми підтверджуємо те, що товар був зіпсований саме в процесі перевезення.

При відсутності ж такого акту, в судовому процесі перевізники нерідко стверджують, що псування вантажу сталася вже після передачі товару одержувачу.

Крім того, факт невідповідності якості / кількості товару повинен бути відображений одержувачем вантажу в товарно-транспортних документах (товарно-транспортна накладна для перевезень всередині країни або ж CMR для міжнародних перевезень).

Після того, як забезпечено підтвердження факту псування товару під час його перевезення, необхідно визначити розмір збитків, понесених власником вантажу в результаті такої події. Найкраще для цього залучити незалежну експертну організацію, яка надасть експертний висновок, що містить інформацію про стан товару, причини його псування, а також інформацію про неможливість його подальшої реалізації.

Крім того, до документів підтверджує понесені збитки відносяться документи, що підтверджують оплату поставленого товару його продавцеві або ж підтвердження факту оплати товару покупцем (так як цю сума в такому випадку необхідно повернути покупцеві); підтвердження витрат на утилізацію непридатного товару, в разі якщо така здійснювалася, підтвердження витрат на експертизу; договору, відповідно до яких, за недоставку товару до вас застосовуються штрафні санкції тощо.

Після того, як зібрані всі необхідні докази - рекомендуємо звернутися до перевізника з претензією про відшкодування збитків, понесених в результаті неналежного виконання перевізником своїх зобов'язань, так як при наявності повного пакету документів велика ймовірність, що перевізник відшкодує збитки в добровільному порядку.

І вже в разі якщо перевізник відмовиться відшкодовувати, заподіяну їм шкоду або ж не відповість на вашу претензію протягом тридцяти днів, вам слід звернутися за захистом своїх прав до суду.

Знищення вантажу під час перевезення

Не менш рідкісним явищем стало знищення вантажу в процесі його перевезення. Найчастіше вантажі знищуються в результаті пожеж, викликаних загорянням транспортних засобів.

У таких випадках необхідно вимагати від перевізника документи, що підтверджують таку надзвичайну ситуацію. До таких відносяться заяви в органи внутрішніх справ і т.п.

Крім того, звертаю вашу увагу на те, що незалежно від пошуку винних у надзвичайній ситуації, компенсацію збитків перевізником експедитору і т.п., перевізник повинен компенсувати завдані збитки Замовнику.

Також неспроможними є спроби експедиторів перенести відповідальність за нанесення шкоди на залученого ним перевізника. Так, на підставі положень Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України «Про транспортно-експедиційної діяльності» експедитор несе відповідальність за дії третіх осіб, яких він залучив до здійснення перевезення як за свої власні.

Тому компенсувати збиток повинен саме той контрагент, з яким ви уклали договір, а не особа, яка безпосередньо здійснювала перевезення.

В даному випадку варто розуміти, що експедитори мають право на відшкодування своїх збитків, понесених в результаті такої компенсації знищеного товару його власнику, в порядку регресу.

Також важливим є те, що в разі якщо перевезення було застраховане експедитором або перевізником на випадок знищення вантажу, компенсації, понесених власником вантажу витрат, повинні бути здійснені незалежно від результатів страхового відшкодування.

Визнання вантажу «втраченим» де-юре

Крім позначених раніше ситуацій, трапляється, що вантаж з яких-небудь причин не доставляється в місце призначення. До таких випадків належить видача вантажу не уповноваженому одержувачу або ж притримання такого вантажу перевізником вантажу в якості санкції за несплату його послуг експедитором.

Такі випадки є більш нестандартними, однак від того не менш імовірними.

У такому випадку власник вантажу має можливість визнати такий вантаж «втраченим». Так, на підставі міжнародної Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, до якої Україна приєдналася в 2006 році, той факт, що вантаж не був доставлений протягом тридцяти днів після закінчення передбаченого терміну або, за відсутності такого терміну, протягом шістдесяти днів з дня прийняття вантажу перевізником, є незаперечним доказом втрати вантажу і особа, яка має право пред'явити претензію, може на цій підставі вважати його втраченим.

Підсумовуючи вищесказане, акцентую вашу увагу на тому, що для успішного відшкодування збитків необхідно мати документи, що підтверджують наступне:
  • договірні відносини з конкретним перевізником (договір перевезення або ж транспортної експедиції, заявка, товарно-транспортні накладні);
  • причинно-наслідковий зв'язок між діями перевізника і псуванням товару (Акт огляду ТМЦ);
  • розмір заподіяної шкоди (висновок експерта, документи про оплату товару і т.п.);
  • претензія, спрямована перевізнику.
На завершення хочу сказати, що незалежно від того, яка ситуація може статися з вантажем в процесі перевезення, дотримання порядку оформлення юридично-значимих документів допоможе ефективно компенсувати завдані збитки.

Дар'я Степанченко, помічник адвоката IMG Partners.

Спеціально для журналу "Транспорт".