Протягом декількох останніх років агропромисловий комплекс є основним експортним локомотивом України. Так, за результатами 2015 року частка продукції АПК в загальному експорті України становила 38,2%, а за перший квартал 2016 року - 42,6%. Основу цього показника складають зернові культури, на які припадає понад 40% експорту продукції АПК, а також жири та олія з показником 22% в 2015.
При цьому, майже 50% експорту за станом на 2015 рік припало на країни Азії, де основними імпортерами української продукції АПК є Китай, Індія, Саудівська Аравія, Іран.
Відносини України з Ісламської Республікою Іран
Станом на сьогодні Іран є одним з найбільш активних партнерів, з яким Україна веде переговори. За результатами 2015 року Іран вже увійшов в ТОП-10 країн за обсягами експорту української продукції АПК, а за 3 місяці 2016 року обіймає 8-е місце. З огляду на те, що Іран цікавить майже весь спектр аграрної продукції, він може зайняти лідируючі позиції в структурі українського експорту в найближчим часом.
Важливо відзначити, що «теплота» українсько-іранських відносин обумовлена тим, що незважаючи на те, що в 2007 році Україна також ввела санкції відносно Ірану, експорт продукції до Ірану не припинявся, і на аграрний сектор припадає значна його частина.
Таким чином, основу торговельних стосунків між Україною та Іраном складає агропромисловий сектор. Згідно з даними Міністерства аграрної політики і продовольства України частка продукції агропромислового комплексу від усього українського експорту до Ірану в 2013 році склала 66%, в 2014 - 84%, а в 2015 році вже більше 85%.
Основу становить експорт зернових культур, соєвих бобів, соняшникової олії. Що ж стосується безпосередньо пшениці, то поки що її імпорт в Іран не є актуальним, тому що за даними міністерства сільського господарства, Іран зможе самостійно забезпечити себе пшеницею на 2016/2017 рік.
На противагу ситуації з пшеницею, зростає загальний імпорт олійних в Іран. Так, в січні-червні 2016 року його зріс до 1,13 млн. Тонн в порівнянні з 1,04 млн. Тонн за аналогічний період роком раніше. Також, очікується активізація імпорту масел, особливо пальмової та соєвої.
Зараз також актуалізуються поставки з України в Іран м'яса великої рогатої худоби, курятини та яєчного порошку. Що стосується безпосередньо м'яса, потрібно пам'ятати, що обов'язковою є халяль сертифікація. Зараз планується візит до Ірану виробників великої рогатої худоби в Україні для розширення двосторонньої співпраці.
Особливості ведення бізнесу з Іраном
При веденні бізнесу з Іраном, потрібно враховувати такі особливості:
1. Міжнародні платежі.
Хоча міжнародне співтовариство оголосило про початок зняття санкцій з Ірану ще на початку 2016 року і саме тоді іранські банки знову почали підключати до системи SWIFT, міжнародні платежі ускладнені. Поки ще актуальними залишаються способи оплати, існуючі раніше за часів санкцій.
2. Активізація інтересу до Ірану з боку європейських партнерів.
3. Ментальні особливості іранцем.
4. Транспортні маршрути.
Поки що основним і найбільш оптимальним способом доставки товарів до Ірану є морське перевезення в порт Bandar Abbas (Перська затока). Така доставка здійснюється через Чорне море, Босфор, Суецький канал, Червоне море, Перська затока.
Що стосується інших способів, то зараз Іран все частіше наполягає на доставці в порти, які перебувають на Каспійському морі, наприклад, Bandar-e Anzali. Це обумовлено близькістю до столиці - Тегерану, а також тим, що північ є більш багатим регіоном країни. На жаль, така логістика станом на сьогодні є дорожче і вимагає додаткової розробки.
Потрібно також відзначити, що зараз ведуться переговори з Азербайджаном щодо продовження залізничного маршруту Шовкового шляху до Ірану, але поки що працює залізничного сполучення між Азербайджаном і Іраном немає. Всі ці нюанси потрібно враховувати при налагодженні співпраці з іранськими партнерами, адже від способу доставки і оплати залежить дуже багато чого.
Також Іран є дуже цікавим з точки зору повноцінного виходу на цей ринок, відкриття там компанії та налагодження реального бізнесу. Цьому сприяють вільні економічні зони, при реєстрації бізнесу в яких виникає можливість ухилення від сплати податків протягом перших 15 або 30 років. Так, кожна вільна економічна зона має свої особливості і розрахована на розвиток певної сфери. Наприклад, ВЕЗ «Кіш» спеціалізується на туризмі, інноваційних технологіях і банківських операціях. ВЕЗ «Кешм» - на проектах з розвитку об'єктів нафтової промисловості і інфраструктури бункерування судів. ВЕЗ «Бендер - Ензелі», «Чабахар», «Арас», «Арванд» і «Мака» спрямовані, перш за все, на розвиток транзиту вантажів і торгівлі. Зокрема, ВЕЗ «Бендер - Ензелі» - з країнами прикаспійського регіону, ВЕЗ «Арас», «Мака» - з країнами Закавказзя, ВЕЗ «Арванд» - з Іраком, ВЕЗ «Чабахар» повинна стати одним з ключових ланок «Північ-Південь », а також основним логістичним центром для торгівлі з Пакистаном, транзиту китайських та індійських товарів в Афганістан і країни Середньої Азії.
Таким чином, Іран, як і будь-яка країна, має ряд своїх особливостей. Однак з огляду на необхідність диверсифікувати поставки і розвивати співпрацю з новими країнами і регіонами, Іран може незабаром зайняти одну з лідируючих позицій в ТОП країн за обсягами експорту української продукції, особливо аграрної.