ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ПЛАНУ BEPS В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ БІЗНЕСУ

Тому, з метою рішення проблем глобальної податкової невизначеності або зменшення міри такої невизначеності Організація економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) разом країнами - лідерами світової економіки впродовж 2012 - 2013 рр. розпочали ряд ініціатив. За підсумками саміту Великої двадцятки (далі – G20) в м. Лос-Кабосе (Мексика) 18 - 19 червня 2012 р. прийнята Декларація лідерів держав G20, якою визнана необхідність запобігання розмиванню податкової бази і виведення прибутків з-під оподаткування. 

На виконання рішень, прийнятих на саміті, ОЕСР 12 лютого 2013 р. розроблений і опублікований звіт «Base Erosion and Profit Shifting» (далі - BEPS) («Про розмивання (ерозії) податкової бази і виведення прибутку з-під оподаткування»), який складається з 15 кроків, які необхідно впровадити для ефективної боротьби з офшорами та несплатою податків. Як не дивно, Україна з 1 січня 2017 р. стала учасником BEPS - асоціації, яка впроваджує розроблені ОЕСР рекомендації.

 «План BEPS є єдиними правилами ігри, які допомагають боротися із спекуляціями, а також створюють рівні умови для усіх гравців. Приєднання України до BEPS є позитивним сигналом для інвесторів. Це стимулюватиме міжнародну торгівлю і сприятиме зростанню нашої економіки», - вважає Мінфін.

Приєднання України до BEPS асоціації означає, що країна зобов'язується імплементувати мінімальний стандарт плану, що включає чотири з п’ятнадцяти кроків: боротьба з податковими зловживаннями, пов'язаними з використанням спеціальних режимів оподаткування (крок 5); уникнення зловживань при застосуванні податкових конвенцій (крок 6); удосконалення вимог до документації з трансфертного ціноутворення (крок 13) і збільшення ефективності механізмів вирішення суперечок по застосуванню договорів про уникнення подвійного оподаткування між країнами (крок 14).

Так, мінімальним стандартом плану BEPS пропонується до діючих договорів про уникнення подвійного оподаткування внести додаткові умови для резидентів договірних країн, які мають право на використання угоди про уникнення подвійного оподаткування. Зазначені умови мали б прибрати з «гри» компанії – посередники, які реально не здійснюють діяльність у відповідній країні, і створені виключно для використання переваг або пільг, що надаються угодою про уникнення подвійного оподаткування. Така ініціатива BEPS, в першу чергу, вплине на ті компанії, які здійснюють транзакції або реєструють за кордоном компанії з єдиною метою – уникнути сплати податків. У випадку, якщо буде встановлено, що ваші фінансові операції або будь-які інші дії направлені на отримання певних податкових пільг, вони можуть бути визнані такими, що підлягають оподаткуванню. Тому вже зараз міжнародним компаніям необхідно переглянути свої фінансові структури та наявність представництв у відповідних юрисдикціях.  

В першу чергу, договори повинні укладатися з метою реального ведення бізнесу, а не просто, щоб зменшити податкове навантаження. Іншими словами, сутність відносин між сторонами повинна відповідати умовам формально укладених договорів. Можуть виникнути проблеми, якщо нерезидент – отримувач доходу, насправді, не матиме необхідних ресурсів для здійснення відповідної фінансової та інших операцій (трудових ресурсів, власного/орендованого офісу, основних фондів, інших необхідних ресурсів).

Звісно ж, вимоги щодо реальної присутності для застосування податкових пільг важко контролювати, тому розглядається необхідність введення вимоги про обов’язковий обмін інформацією про узгодження податкових пільг з податковими органами інших держав.

Проте, введення зазначених обмежень поки що в процесі. Тим більше мова йде, як про зміну договорів про уникнення подвійного оподаткування, так і внесення змін у національне податкове законодавства. Якщо на рівні міжнародних договорів ініціатива міжнародної спільноти буде пришвидшувати відповідні зміни, то на національному рівні, наразі, наш законодавець не надто поспішає вносити такі обмеження. Тому є достатньо часу, щоб підготуватись до таких нововведень. 

Одним з важливих етапів реалізації плану BEPS є приєднання України до Єдиного стандарту звітності (Common Reporting Standard) (далі – CRS), який впроваджує, в тому числі, автоматичний обмін фінансовою інформацією між компетентними органами держав, які приєдналися до CRS. 

Такий стандарт покладає обов'язок на компетентні органи збирати інформацію від будь-яких фінансових установ про платників податків відповідних держав і щорічно автоматично обмінюватися цими даними з іншими країнами, які приєдналися до CRS. Автоматичному обміну підлягає інформація про фізичних і юридичних осіб, які є резидентами юрисдикції, що бере участь у обміні або планує розпочати обмін найближчим часом. Так, компетентні органи зможуть обмінюватися інформацією щодо фінансових рахунків фізичних та юридичних осіб в тому числі, але не виключно про баланс цих рахунків.

Зверніть увагу, що близько сотні держав вже погодилися брати участь у автоматичному обміні фінансовою інформацією. До таких держав відносять улюблені для українських олігархів юрисдикції, в тому числі офшорні, наприклад, Кіпр, Мальта, Швейцарія.

У недалекому майбутньому, зокрема, вже у 2020 р. СRS стане основним джерелом інформації, за допомогою якого українські податківці зможуть знайти в українського податкового резидента незадекларований іноземний банківський рахунок або відповідні компанії. Щоб уникнути таких ситуацій, дехто пропонує відкривати рахунки у державах, які відмовились від впровадження CRS. Проте, знову ж таки, ОЕСР жахає такі держави внесенням їх у сумнозвісний чорний список із закриттям для них ринків. Тому зазначена рекомендація скоріше може нашкодити, ніж допомогти. Наразі важко уявити таку ситуацію на прикладі окремих держав, наприклад, США відмовилось від впровадження CRS, проте якимось чином обмежувати США ніхто не збирається з зрозумілих на те причин.

Тому, краще зараз подумати, як жити з банківським рахунком у Швейцарії, ніж тоді, коли такий рахунок стане не розкішшю, а приводом стягнути з вас податки, в кращому випадку.

Тринадцята ініціатива BEPS пропонує зміни до процедури подання документації з трансфертного ціноутворення. Так, тепер необхідно буде подавати, так званий, звіт у розрізі країни (Country-by-country report). Така форма звітності міститиме відомості про обсяги сплачених податків, відповідний дохід, кількість найманих осіб, активи щодо кожної податкової юрисдикції, в яких міжнародна компанія проводить свою діяльність. Більше того, у таких звітах висвітлюється інформація про всі структурні одиниці у складі міжнародної компанії, її вид діяльності та місцезнаходження. 

Такі відомості, звісно ж, спростять для податківців процес встановлення, чи займалися відповідні міжнародні компанії трансфертним ціноутворенням та іншими практиками, які мають ознаки штучного перенесення сум доходу до юрисдикцій з оптимізованим оподаткуванням.

Чесно кажучи, трохи насторожує така ситуація, враховуючи ентузіазм та фантазію наших податкових органів. Якщо нічого не зміниться в лавах наших податківців, то слід очікувати формування нової судової практики, внаслідок прискіпливості наших податківців. Але будемо надіятись на краще.

При впровадженні плану BEPS в Україні, під гарячу руку може потрапити і спрощена система оподаткування. У Мінфіні кажуть, що вона впроваджувалася під час, так званого, перехідного періоду, Проте, цей процес затягнувся, а сама система занадто часто використовується у схемах з оптимізації оподаткування в межах України, а часто й для ухилення від сплати податків, за що передбачена кримінальна відповідальність. 

Звісно ж, план BEPS є більш опосередкованою підставою для скасування спрощеної системи. Але це буде додатковим стимулом для наших законодавців. Тому, в певний момент постане серйозна дилема: або дотриматись вимог міжнародної спільноти і забути про «спрощенців» або, все ж таки, прислухатись до малого бізнесу і відвернутися від міжнародної спільноти. І ця дилема, скоріш за все, виникне протягом наступних двох років і тоді нашим законодавцям не позаздриш та й малому бізнесу теж.

Слід зазначити, що план BEPS - це, в першу чергу, ініціатива держав з розвиненою економікою, до яких Україна, на жаль, не відноситься. Швидке впровадження жорстких правил, які пропагує ОЕСР може призвести до втечі бізнесу, що, знову ж таки, негативно вплине на вітчизняну економіку. Погіршення інвестиційного клімату переслідує Україну вже більше трьох років, а впровадження плану BEPS може остаточно впевнити інвесторів та міжнародні компанії, які використовували податкове планування більше не здійснювати свою діяльність на території України.

З іншого боку, ігнорування плану BEPS може призвести до гірших наслідків, зокрема, до внесення України в чорний список ОЕСР та закриття ринків, що в подальшому призведе до блокування операцій, які не відповідають міжнародним податковим правилам. Але не слід очікувати від вітчизняного законодавця швидких та послідовних дій у зазначених напрямках. Адже пообіцяти не завжди означає виконати.