Новації 2017-го

Аграріям світить чергова оптимізація витрат і жорстка кадрова політика

Нові законодавчі зміни попри всі їх добрі наміри ведуть до посилення фінансового навантаження на аграрний сектор економіки. Відтак налаштовуватимуть учасників ринку на подальшу оптимізацію фінансових витрат. А вона, відповідно, неможлива без запровадження нових правил ведення бізнесу та пов’язана зі ще жорсткішою конкуренцією, де планування, структурування й зваженість дій відіграватиме чи не найосновнішу роль.

Дотації замість спецрежиму

Разом із першим місяцем 2017-го завершується дія періоду відшкодування податку на додану вартість в рамках скасованого спеціального режиму для аграріїв. Натомість нам пропонують переходити до практики європейських країн, де для підтримки аграрної галузі передбачено різного роду дотації та асигнування.

У Європі механізм дотацій є досить ефективним і дозволяє підтримувати безпосереднього виробника. В більшості європейських країн розмір дотацій напряму прив’язаний або до кількості землі, яку обробляє фермер, з виплатою за кожен гектар, або до кількості поголів’я ВРХ.

Проте в Україні механізм дотацій ще не напрацьовано. Відомо лише, що на 2017 рік в держбюджеті передбачено видатки для підтримки агропромислового комплексу за такими програмами:

«Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» (300 млн грн);

«Надання кредитів фермерським господарствам» (25 млн);

«Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» (60 млн);

«Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» (75 млн);

«Державна підтримка галузі тваринництва» (210 млн);

«Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (2973 млн грн) - цю дотацію виплачуватимуть в автоматичному режимі підприємствам тваринництва (зокрема, й птахівництва), овочівництва, садівництва й виноградарства.

Проте як фермеру достукатися до розпорядника коштів, щоб отримати гроші, наразі достеменно невідомо.

Нова методика нормативної грошової оцінки землі

Урядова постанова «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» №831, ухвалена 16 листопада 2016 року, обов’язкова для застосування з березня 2017-го.

Значення нової методики двояке. По-перше, нею запроваджено новий методичний підхід до проведення нормативної грошової оцінки земель сільгосппризначення (як сільгоспугідь, так і несільськогосподарських угідь на землях сільгосппризначення). Нагадаємо, попередню нормативну грошову оцінку земель сільгосппризначення було здійснено лише раз, ще у 1995-му, за методикою 1995 року її розмір щороку підлягав індексації залежно від показників інфляції. З одного боку, це повністю влаштовувало орендарів, а з другого - навряд чи це не задовольняло державні органи, які прив’язують до нормативної грошової оцінки розмір податків.

По-друге, можливість розробки й затвердження технічної документації на адміністративний район (відповідно до нової методики) дозволить ліквідувати торішній конфуз, коли органи Держгеокадастру перестали видавати документ про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, посилаючись на те, що така інформація надається у формі витягу з технічної документації, а в переважній більшості випадків така документація була відсутня. Нова методика має значно спростити процедуру отримання витягів.

По-третє, запровадження нових підходів до визначення нормативної грошової оцінки зрештою збільшуватиме її розмір, що надалі відіб’ється на орендній платі та податках. Тобто це ще один крок на шляху до відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення.

Яким чином нова методика зачепить аграріїв? Ну, звісно ж, із фінансового боку. На її проведення в межах району потрібно, будуть немалі кошти, та навряд чи це робитимуть за кошти держави. Ну і, зрештою з новим розміром нормативної грошової оцінки, яка в рази більша за попередню, навіть з урахуванням індексації збільшуватиметься фінансове навантаження по орендній платі та податкових зобов’язаннях.

Нова форма типового договору оренди землі

Урядова постанова «Про внесення змін до Типового договору оренди землі» №843, що набула чинності у грудні 2016-го, лише на перший погляд нагадує запізніле реагування виконавчої влади на зміни до Закону України «Про оренду землі».

Так, звісно, змінами нарешті передбачено можливість передачі не однієї, а декількох земельних ділянок. Установлено й мінімальний строк оренди - 7, 10 і навіть 30 років у разі передачі земельної ділянки державної чи комунальної власності в оренду для створення індустріального парку.

Окремо варто зазначити, що виключено можливість надання послуг в рахунок орендної плати. І, нарешті, договором передбачено момент набрання ним чинності: з моменту його підписання або в разі домовленості сторін із моменту нотаріального посвідчення.

Щоправда, не обійшлося без сюрпризів. Зокрема, типовий договір оренди землі тепер доповнено двома виносками. Перша стосується обов’язку орендаря інвестувати в розвиток і модернізацію відповідних меліоративних систем й об’єктів інженерної інфраструктури, а також сприяти їх належній експлуатації. Друга виноска - це рекомендація сторонам додати до договору оренди агрохімічний паспорт поля (чи земельної ділянки). Як це застосовуватимуть на практиці та чи буде рекомендація «неофіційно обов’язковою» - питання ще те.

Одразу зазначимо, що агрохімічний паспорт поля (земельної ділянки) містить дані щодо агрохімічної характеристики ґрунтів і стану їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами. Таку паспортизацію орних земель, відповідно до чинного законодавства, слід здійснювати що п’ять років, а пасовищ і багаторічних насаджень - що 5–10 років. З одного боку, така обов’язковість дасть змогу фіксувати якісні характеристики земельних ділянок, а з другого - це додаткове навантаження на агровиробників, яке і так значно зросло.

Реєстрація сільгосптехніки

Масштабна реорганізація з елементами оптимізації центральних органів виконавчої влади розпочалася ще наприкінці 2014 року.

До цього часу функції по реєстрації сільгосптехніки, зокрема тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільгосптехніки, інших машин належали до повноважень Держсільгоспінспекції.

Проте через її ліквідацію з жовтня 2016-го виконання функцій держреєстрації було фактично припинено, що спричинило учасникам ринку низку проблем.

Після неодноразових публічних звернень процес реєстрації з великими потугами потроху рухався. І ось 28 грудня 2016 року було ухвалено постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов КМУ» №1051, відповідно до якої реєстрацію й облік сільськогосподарської техніки здійснюватиме Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (Держспоживслужба).

Повноваження передано, а виконувати їх ще немає кому, оскільки відповідні підрозділи не створено.

Наслідки підняття мінімалки до 3200

Їх обговорюють уже не перший місяць. Зрештою зміна розміру мінімальної заробітної плати зачепила всі галузі господарства, зокрема й аграріїв.

Ця тема нарівні з майбутньою посівною лунає з вуст майже кожного керівника підприємства, який тою чи іншою мірою використовує найману працю. Що ж робити? Якщо за мінімалки 1600 грн агровиробники мали змогу працевлаштувати значну частину місцевого населення більше з метою виконання соціального обов’язку, ніж виконання ними трудовоїфункції та покладених обов’язків, то з підняттям мінімального розміру до 3200 - такий підхід до найманої робочої сили буде змінено не на користь працівників. На практиці брати на роботу будуть людей, у яких дійсно є потреба, до того ж вимоги до кандидатів буде збільшено.

Звичайно, збільшиться практика використання так званих договорів ЦПХ (цивільно правового характеру), за якими виконуються роботи чи надаються послуги без оформлення трудових відносин. Таким чином, на аграріїв чекає нова оптимізація витрат і ретельна кадрова політика.

Віталій Янкович,
адвокат IMG Partners

cпеціально для ділового видання «Агромаркет»