Нові умови транзиту українських товарів через територію РФ: з якими проблемами зіткнулась Україна і які можливості для вирішення цього питання відкриваються для неї.

Ще на початку січня цього року українські постачальники зіткнулися з проблемою транзиту товарів з України через територію Російської Федерації. Українські аграрії хоча і намагались диверсифікувати ринки збуту аграрної продукції протягом останніх років, проте також відчули на собі негативні наслідки обмеження транзиту. Що ж, власне, зумовило такі дії з боку РФ? 

Обмеження транзиту було обумовлено тим, що з 1 січня 2016 року Президент РФ видав указ №1 «Про заходи щодо забезпечення економічної безпеки і національних інтересів РФ при здійсненні міжнародних транзитних перевезень вантажів з території  України на територію Республіки Казахстан через територію РФ».

Даний указ встановив наступні вимоги для транзиту товарів з України в Республіку Казахстан через територію РФ:

 1. здійснення транзиту з території Республіки Білорусь через відповідні пропускні пункти (стаціонарний контрольний пункт «Червоне» (456 км автомобільної дороги М-1 «Білорусь») або контрольний пункт, розташований на залізничній станції Смоленськ-Сортувальний). При цьому, також встановлювались пропускні пункти на російсько-казахстанському кордоні;

 2. обов'язкове використання засобів ідентифікації (пломб);

 3. функціонування навігаційної супутникової системи ГЛОНАСС;

 4. наявність у водіїв відповідних облікових талонів, які необхідно отримувати в стаціонарних або пересувних контрольних пунктах при в'їзді на територію РФ з території Республіки Білорусь і здавати при виїзді з території РФ.

Спочатку передбачалось, що дія указу триватиме до 1 липня 2016 року, проте, з вказаної дати його дія не тільки продовжилась, а й посилилась.

Так, 1 липня 2016 року Президент РФ видав указ №319, яким вніс зміни до вищезазначеного указу №1 та поширив дію указу на перевезення вантажів з території України на територію Киргизької Республіки через територію РФ, а також ввів повну заборону транзиту товарів, включених в список заборонених товарів відповідно до указу Президента РФ від 6 серпня 2014 року №560 «Про застосування окремих спеціальних економічних заходів з метою забезпечення безпеки РФ», і на які в РФ застосовуються ставки ввізних мит відмінні від нуля (ввізні мита згідно зі ставками Єдиного митного тарифу Євразійського економічного союзу).

Особливості транзиту товарів з України через територію РФ до Республіки Казахстан і Киргизької Республіки.

Повну заборону транзиту через територію РФ для окремих груп товарів, визначених в указі. Зокрема, мова йде про товари 97 груп - від продуктів харчування до обладнання. Що стосується безпосередньо аграрної продукції, то під заборону, в тому числі, підпадають наступні товари: м’ясо великої рогатої худоби, свинина, ковбаси, риба, молоко і молочна продукція, фрукти і горіхи, окремі групи овочів, борошно, цукор, зернові, включаючи пшеницю, ячмінь, овес, кукурудзу, рис тощо. Лише близько 8% усіх аграрних та продовольчих товарів мають ввізну ставку мита 0 і , відповідно, можуть бути ввезені на територію РФ. Решта ж товарів – під забороною.

 

На жаль, вищевказані дії РФ призводять до погіршення умов торгівлі не тільки з Республікою Казахстан і Киргизькою Республікою (на які безпосередньо і направлений указ), а й негативно впливають на торгівлю з третіми країнами, особливо, Центральної Азії.

Що стосується безпосередньо Республіки Казахстан, то в 2015 році за даними Державної служби статистики України обсяг експорту товарів з України в Казахстан склав 712,7 млн. дол. США, що становить 2% від загального експорту України. У свою чергу, за період з січня по квітень 2016 року експорт товарів з України в Республіку Казахстан склав 121,7 млн. дол. США, що на 48% менше аналогічного періоду 2015 року. Таким чином, наслідки вищезазначених дій РФ вже досить сильно відчутні.

Причиною є ускладнена логістика, адже з огляду на дію указу вартість вантажних перевезень з України в Республіку Казахстан виросла орієнтовно на 30%, що є серйозним бар'єром для перевізників. Зазначене призводить до збільшення затрат на перевезення, а це, в свою чергу, до здорожчання продукції або зниження маржі для експортерів.  

Що ж стосується ситуації в цілому, то за даними Міністерства аграрної політики і продовольства експорт української аграрної продукції через територію РФ до країн Центральної Азії складає 4%. Хоча зазначений показник не є критично великим, втрата цього ринку через дії РФ може мати дуже негативні наслідки. Особливо, розуміючи перспективність ринків Центральної Азії та зростання обсягів ескпорту аграрної продукції в цей регіон протягом останніх років.

 

По-перше, застосування відповідних заходів з боку України. Зокрема, уряд України вже продовжив  до 31 грудня 2017 року дію заборони ввезення на митну територію України товарів, вироблених в РФ, перелік яких затверджений постановою Кабінету міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, вироблених РФ». Зазначена постанова про заборону втратить чинності 1 січня 2018 року, або після скасування заборони ввезення на митну територію РФ товарів сільськогосподарського призначення, продукції та сировини, що походять з України.

По-друге, оскарження дій РФ в рамках СОТ. Так, ст. V Генеральної угоди з тарифів і торгівлі передбачає свободу транзиту, відповідно до якої повинна існувати свобода транзиту через територію кожної сторони за маршрутами, найбільш зручними для міжнародного транзиту, для транзитного руху на територію інших сторін чи з територій інших сторін. Таким чином, дії РФ абсолютно суперечать ГАТТ.

Згідно Домовленості про правила і процедури врегулювання суперечок в рамках СОТ першим завданням механізму врегулювання суперечок, як правило, є забезпечення відміни відповідних заходів, якщо встановлено, що вони не відповідають положенням будь-якої з охоплених угод. Однак потрібно розуміти, що процедура оскарження в СОТ є досить тривалою і на вирішення спорів іноді йдуть роки. Власне, першою стадією врегулювання суперечок в рамках СОТ є проведення конфіденційних консультацій. У разі безрезультатності - розгляд скарги групою експертів. При цьому, варто зазначити, що інші держави-члени СОТ можуть брати участь в суперечці в якості третіх сторін або співзаявників. Наступною стадією є оскарження звіту групи експертів в апеляційному органі і, власне, остаточний звіт.

По-третє, необхідним є пошук альтернативних маршрутів для транзиту українських товарів. Поки-що мова йде виключно про Шовковий шлях, який робить можливим транзит товарів до Казахстану в обхід території РФ через Грузію, Азербайджан і Каспійським морем в казахстанський порт Актау.

Також, можливим є оскарження дій РФ з боку Республіки Казахстан і Киргизької Республіки. Україна вже веде попередні переговори з цього приводу, однак поки-що питання залишається відкритим. Казахстан і Киргизстан висловлюють своє незадоволення, проте реальних кроків поки вчиняти не готові. Потрібно пам'ятати, що указ РФ про заборону транзиту дозволяє останнім звернутися до РФ з проханням дозволу транзиту для окремих груп товарів. Тому, швидше за все, Казахстан вибере варіант вести переговори з РФ по найбільш чутливих позиціях, а не «починати торгову війну».

На жаль, варто відзначити, що Україна виявилася не готова до таких дій з боку РФ. І поки питання про ефективні засоби для врегулювання ситуації обговорюється, негативні наслідки вже мають місце. Так, вже з початку липня на російсько-українському та білорусько-російському кордоні було затримано чимало вантажів з України призначенням Республіка Казахстан і Киргизька Республіка. А це призводить до значних збитків, як вантажоперевізників і власників товару, так і країни в цілому.