Представництво в суді без адвокатського свідоцтва: to be or not to be

З 15 грудня 2017 року юридична спільнота вступила в еру нової процесуальної реальності. Хоча деякі зміни будуть реалізовані тільки з часом, більшість новацій стали реальністю одразу. Серед інших змін у нових процесуальних кодексах реалізована політика держави щодо встановлення монополії адвокатури на представництво інтересів в судах.

Відповідно до нової редакції Господарського процесуального кодексу  України (далі – ГПК України) сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та/або через представника. 

Однак, новелою ГПК України, на ряду з іншими кодексами є визначення терміну «правнича допомога». Так, ст. 16 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). 

Відповідно до чинного законодавства в рамках господарського процесу до цього правила є ряд виключень, а саме:

Розглянемо детальніше.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, або через представника.

Дана норма регламентує новий вид представництва у господарському процесі, а саме представництво членом виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення. На підставі даної норми вбачається можливість внесення змін до статутних документів юридичної особи, а саме введення положень про окремий виконавчий орган, що матиме повноваження представляти дану юридичну особу перед державними органами та в суді, або ж передбачення таких повноважень для вже існуючого на підприємстві виконавчого органу.

Враховуючи положення про те, що закон не має зворотної дії у часі, у разі якщо він звужує коло прав, що існували до набрання чинності таким законом, розгляд справ, прийнятих до розгляду до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню. 

Отже, у разі, якщо вашу справу було прийнято до розгляду в першій інстанції до 30 вересня 2016 року, то на розгляд такого спору поширюються правила, що діяли до запровадження обмежень, а отже представництво у таких справах може здійснюватися не адвокатом на будь-якому етапі розгляду.

Відповідно до положень п. 11 Перехідних положень до Конституції України (в редакції від 30 вересня 2016 року – чинна) представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 цієї Конституції може здійснюватися виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Отже, до 01 січня 2019 року представництво інтересів в судах як фізичних, так і юридичних осіб може здійснюватися без застосування вимоги про статус адвоката. 

Зазначені надалі можливості для представництва є чинними і застосовуються судами вже з 15 грудня 2017 року, однак враховуючи норми, зазначені в Перехідних положеннях усіх оновлених процесуальних кодексів, а також у Перехідних положеннях Конституції України, жодне обмеження щодо представництва передбачене в даних кодексах не може бути застосоване у судах першої інстанції до 01 січня 2019 року.

Однак, звертаю вашу увагу, що з 01 січня 2019 року дане виключення припинить свою дію і допуск не адвокатів до представництва у  суді буде здійснюватися відповідно до вимог зазначених далі.

Нова редакція ГПК України також вводить таку категорію справ як «малозначні спори». 

До таких спорів відносяться справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2018 року - 176 200 грн.).

Також до даної категорії на розсуд суду можуть бути віднесені справи незначної складності, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2018 року – 881 000 грн.).

Нова редакція Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) частково дублює положення господарського процесу, однак має і додаткові можливості для представництва.

Окрім зазначених раніше цивільний процес також дозволяє представництво під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин. 

Дещо відмінний підхід до тлумачення «малозначної справи» містить оновлений Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 

Так, відповідно до КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Окрім того, на відміну від цивільного та господарського процесу, адміністративний процес має перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, а саме:

Зазначений перелік містить таке визначення як «типові справи», що включає в себе адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб’єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Кримінальний процес, як і у попередніх редакціях Кримінального процесуального кодексу України, передбачає захист прав особи виключно адвокатом.

Нижче представлена табличка, у якій відображено у яких випадках у всіх процесах може бути представником виключно адвокат, а які випадки допускають виключення з цього правила.