Російське ембарго для України: наслідки та шляхи вирішення

Проблеми з транзитом товарів з України через територію  Російської Федерації почалися ще на початку січня цього року. Це було обумовлено тим, що з 1 січня 2016 року Президент РФ видав указ №1 «Про заходи щодо забезпечення економічної безпеки й національних інтересів РФ при здійсненні міжнародних транзитних перевезень вантажів з території  України на територію Республіки Казахстан через територію РФ».

Даний указ встановив наступні вимоги для транзиту товарів з України в Республіку Казахстан через територію РФ:

1. здійснення транзиту з території Республіки Білорусь;

2. обов'язкове використання засобів ідентифікації (пломб);

3. функціонування навігаційної супутникової системи ГЛОНАСС;

4. наявність у водіїв відповідних облікових талонів, які необхідно отримувати в стаціонарних або пересувних контрольних пунктах при в'їзді на територію РФ з території Республіки   Білорусь і здавати при виїзді з території РФ.

При цьому, пунктами через які може здійснюватися транзит на російсько-білоруській ділянці державного кордону були визначені:

- Стаціонарний контрольний пункт «Червоне» (456 км автомобільної дороги М-1 «Білорусь»);

- Контрольний пункт, розташований на залізничній станції Смоленськ-Сортувальний.

На російсько-казахстанській ділянці державного кордону:

- Стаціонарний контрольний пункт (145 км автомобільної дороги А-310, автомобільний вантажопасажирський постійний багатосторонній пункт пропуску «горбиста»);

- Стаціонарний контрольний пункт (194 км автомобільної дороги А-300, автомобільний вантажопасажирський постійний багатосторонній пункт пропуску «МАШТАКОВА»);

- Контрольний пункт, розташований на залізничній станції Озинки.

Спочатку передбачалось, що дія указу триватиме до 1 липня 2016 року, проте, з вказаної дати його дію не тільки продовжилося, а й посилилось.  Так, 1 липня 2016 року Президент РФ видав указ №319, яким вніс  зміни до вищезазначеного указу №1. Внесені зміни стосувалися наступного:

1. Поширення дії указу на перевезення вантажів з території України на територію Киргизької Республіки через територію РФ. Таким чином, встановлюються особливі умови для транзиту товарів з України через територію РФ до Республіки Казахстан і Киргизьку Республіку.

2. Повна заборона транзиту товарів, включених в список заборонених товарів відповідно до указу Президента РФ від 6 серпня 2014 року №560 «Про застосування окремих спеціальних економічних заходів з метою забезпечення безпеки РФ», і на які в РФ застосовуються ставки ввізних мит відмінні від 0 (ввізні мита згідно зі ставками Єдиного митного тарифу Євразійського економічного союзу, прописані в рішенні Ради Євразійської економічної комісії від 16 липня 2012 року №54).

3. Продовження дії указу до 31 грудня 2017 року.

Таким чином, новий указ не просто встановив особливості транзиту товарів з України через територію РФ до Республіки Казахстан і Киргизької  Республіки, а й  міська рада повністю заборонила транзит окремих груп товарів, посилання на які визначені в указі, з України через територію РФ. Зокрема, мова йде про товари 97 груп - від продуктів харчування до обладнання.

На жаль, вищевказані дії РФ досить сильно вплинули і будуть впливати в майбутньому на торгівлю України і призведуть до погіршення умов торгівлі не тільки з Республікою Казахстан і Киргизькою Республікою, а й з третіми країнами.

Що стосується безпосередньо Республіки Казахстан, то в 2015 році за даними Державної служби статистики України обсяг експорту товарів з України в Казахстан склав 712,7 млн. Дол. США, що становить 2% від загального експорту України. У свою чергу, за період з січня по квітень 2016 року експорт товарів з України в Республіку Казахстан склав 121,7 млн. Дол. США, що на 48% менше аналогічного періоду 2015 року. Таким чином, наслідки вищезазначених дій РФ вже досить сильно відчутні.

 Також, потрібно розуміти, що даний показник може погіршитися ще більше, з огляду на те, що у зв'язку з введеними торговими обмеженнями вартість вантажних перевезень в Республіку Казахстан виросла орієнтовно на 30%, що є серйозним бар'єром для перевізників, адже збільшення транспортної складової в собівартості продукції призводить до зниження маржі для експортерів і, відповідно, зниження обсягу перевезень.

Що ж стосується ситуації в цілому, то такі дії негативно впливають на експорт товарів  з України в країни Центральної Азії, куди експорт також здійснювався переважно через територію РФ, а зараз, відповідно, обмежений.

З точки зору міжнародного права, дії РФ порушують норми і принципи СОТ, є непрозорими і такими, що мають дискримінаційний характер.

По-перше, застосування відповідних заходів з боку України. Зокрема, уряд України вже продовжив  до 31 грудня 2017 року дію заборони ввезення на митну територію України товарів, вироблених в РФ, перелік яких затверджений постановою Кабінету міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, вироблених РФ». Зазначена постанова про заборону втратить чинності 1 січня 2018 року, або після скасування заборони ввезення на митну територію РФ товарів сільськогосподарського призначення, продукції та сировини, що походять з України.

По-друге, оскарження дій РФ в рамках СОТ. Так, ст. V Генеральної угоди з тарифів і торгівлі передбачає свободу транзиту, відповідно до якої повинна існувати свобода транзиту через територію кожної сторони за маршрутами, найбільш зручними для міжнародного транзиту, для транзитного руху на територію інших сторін чи з територій інших сторін. Таким чином, дії РФ абсолютно суперечать вищезгаданої статті Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Згідно Домовленості про правила і процедури врегулювання суперечок в рамках СОТ першим завданням механізму врегулювання суперечок, як правило, є забезпечення відміни відповідних заходів, якщо встановлено, що вони не відповідають положенням будь-якої з охоплених угод. Однак потрібно розуміти, що процедура оскарження в СОТ є досить тривалою і на вирішення спорів іноді йдуть роки. Власне, першою стадією врегулювання суперечок в рамках СОТ є проведення конфіденційних консультацій. У разі безрезультатності - розгляд скарги групою експертів. При цьому, варто зазначити, що інші держави-члени СОТ можуть брати участь в суперечці в якості третіх сторін або співзаявника. Наступною стадією є оскарження звіту групи експертів в апеляційному органі і, власне, остаточний звіт.

По-третє, необхідним є пошук альтернативних маршрутів для транзиту українських товарів. Поки що мова йде виключно про Шовковий шлях, який робить можливим транзит товарів до Казахстану в обхід території РФ через Грузію, Азербайджан і Каспійським морем в казахстанський порт Актау.

На жаль, на сьогодні перевезення по Шовковому шляху істотно дорожче, ніж по території РФ, що, у свою чергу, здорожує і сам товар. Однак переговори з представниками Грузії і Азербайджану щодо зниження тарифу тривають і, власне, очікується, що вказаний маршрут почне працювати повноцінно і буде конкурентним вже з вересня цього року. У разі зниження тарифу, саме такий маршрут може стати альтернативою для транзиту товарів з України в Республіку Казахстан і інші держави Азії.

Також, можливим є оскарження дій РФ з боку Республіки Казахстан і Киргизької Республіки, адже дії РФ стосуються їх безпосередньо. Україна вже веде попередні переговори з цього приводу, однак поки що питання залишається відкритим. Казахстан і Киргизстан висловлюють своє незадоволення, проте потрібно пам'ятати, що указ РФ про заборону транзиту дозволяє останнім звернутися до РФ з проханням дозволу транзиту для окремих груп товарів. Тому, швидше за все, Казахстан вибере варіант вести переговори з РФ по найбільш чутливих позиціях, а не «починати торгову війну». Більш того, Казахстан вже рекомендував перевізникам здійснювати перевезення з України в Республіку Казахстан альтернативними маршрутами в обхід РФ.

На жаль, варто відзначити, що Україна виявилася не готова до таких дій з боку РФ. І поки питання про ефективні засоби для врегулювання ситуації обговорюється, негативні наслідки вже мають місце. Так, вже з початку липня було затримано чимало вантажів як на російсько-українському, так і на білорусько-російському кордоні, де РФ не пропускала вантажі з України призначенням Республіка Казахстан і Киргизька Республіка. А це призводить до значних збитків, як вантажоперевізників  і власників товару, так і країни в цілому.