Східне партнерство

24 листопада 2015

Українські юридичні фірми опановують сьогодні не лише більш-менш звичні для нашого бізнесу та юристів європейські ринки, а й більш «екзотичні».

Про досвід експансії до країн Близького та Середнього Сходу журналу «Український Юрист» розповіла керівник департаменту міжнародних відносин та торгівлі IMG Partners Ольга Оcипчук.

Пані Ольго, чому саме ці регіони? Це є відповіддю на потреби клієнтів чи просто спроба діяти на випередження?

Наша компанія обрала для себе ринки держав Близького та Середнього Сходу, зокрема такі країни, як Іран, Єгипет, Туреччина, ОАЕ. І така спеціалізація - не випадкова. Ми активно співпрацюємо з цим регіоном уже понад три роки і розуміємо, що розвиток відносин саме з цими державами є доволі перспективним.

Вибір ринку держав Близького та Середнього Сходу зумовлений, перш за все, тим, що ці держави активно розвиваються і проявляють неабиякий інтерес до співпраці з Україною та українськими компаніями у різних сферах, починаючи від аграрної індустрії і закінчуючи космічною. Серед зазначених вище держав ми, безумовно, для себе виділили Іран і в цьому році значно зміцнили свої позиції на цьому ринку.

Зокрема, станом на сьогодні ми співпрацюємо як із Посольством Ісламської Республіки Іран в Україні, так і з Посольством України в Ісламській Республіці Іран. Також налагодили зв’язки з Палатою торгівлі, промисловості, шахт та сільського господарства Ірану, Міністерством транспорту і розвитку міст, Міністерством промисловості, копалин і торгівлі, Міністерством сільського господарства Ірану. Більше того, у вересні цього року ми підписали меморандум про співпрацю з провідною юридичною компанією Ірану, тож тепер можемо всебічно допомагати українському бізнесу при виході його на іранський ринок та навпаки.

Якій формі роботи на новому ринку віддали перевагу та які цікаві особливості ринку можете відзначити?

Для себе ми обрали партнерство з місцевими компаніями. Це дає змогу надавати якісні послуги комплексно — як з точки зору нашого законодавства, так і з точки зору законодавства інших держав. І бути впевненими в їхній якості. Що стосується особливостей, то, в першу чергу, виокремлю абсолютно іншу культуру та інший менталітет. Іранці, тобто перси, бізнес ведуть не так, як звикли ми.

За три роки співпраці з ними ми вже призвичаїлись, але на початку було нелегко.

Так, одне з основних правил — «навчіться терпляче чекати і не проявляйте свого нетерпіння». Справді, інколи на прийняття простого рішення йде тиждень.

Ще одне питання — політична та економічна ситуація. Як ви знаєте, протягом багатьох років до Ірану застосовувалися і поки ще застосовуються міжнародні санкції і це, зрозуміло, вплинуло на економічне становище країни та можливості співпраці з нею. Однією з основних проблем є те, що Іран відключений від банківської системи SWIFT і прямі платежі є забороненими. Проте 14 липня 2015 року Іран і шість світових держав, серед яких США, Велика Британія, Китай, Франція, Німеччина і Росія, дійшли згоди щодо ядерної програми Ірану, і вже 20 липня 2015 року Рада безпеки ООН схвалила резолюцію, яка передбачає поступове зняття санкцій. Ця резолюція вже набула чинності, і в середині жовтня США та ЄС заявили про початок підготовки процесуальних документів, які підтверджують їхню готовність до зняття санкцій. Зрозуміло, що цей процес не є таким швидким і для повного зняття санкцій Іран повинен виконати взяті на себе зобов’язання згідно з ухваленою резолюцією, проте очікується, що це стане реальністю вже на початку 2016 року. Тому, сподіваємося, що незабаром і це питання «відпаде».

Проте станом на сьогодні виникає ще одна «проблема». За останні місяці інтерес до іранського ринку з боку інших держав значно збільшився. Тому, якщо декілька років тому зацікавленість міжнародного співтовариства була незначною, то нині українські компанії зіштовхнуться з жорсткою конкуренцією з боку Німеччини, Франції, Італїї та інших європейських держав.

І як це вплине на розвиток відносин між двома країнами та розвиток вашого бізнесу?

Безперечно, зняття санкцій вплине на Україну і розвиток відносин між нашими державами. А це, в свою чергу, і на збільшення кількості юридичних запитів.

По-перше, очікується зростання товарообігу між Україною та Іраном. За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в 2014 році Україна експортувала до Ірану продукції на загальну суму 703,4 млн. дол. США (і це при наявних санкціях), проте зняття санкцій може ще більше пожвавити товарообіг між державами. Основною сферою співпраці залишається агропромисловий сектор, зокрема насіння соняшнику, зернові та соняшникова олія. Так, за даними Міністерства аграрної політики і продовольства України, за підсумками першого півріччя 2015 року Україна експортувала до Ірану сільськогосподарської продукції на загальну суму 350 млн. дол. Багато українських компаній зацікавлені також в експорті м’яса (халяль). Крім того, станом на сьогодні іранські компанії проявляють інтерес щодо початку власного аграрного бізнесу в Україні. Це все потребує юридичного супроводу.

По-друге, перспективною сферою є машинобудівна промисловість. До введення санкцій Україна та Іран також активно співпрацювали у сфері авіабудування та в інших високотехнологічних галузях.

По-третє, очікується, що у зв’язку зі скасуванням санкцій ще більше знизиться ціна на нафту. Тому розвиток відносин у цьому напрямі може бути досить перспективним і прибутковим. А будь-яке пожвавлення бізнесвідносин сприяє і пожвавленню юридичного бізнесу.

Як вважаєте, що загалом обумовлює активну експансію українського юридичного бізнесу до нових юрисдикцій?

Для юридичних компаній питання виходу на іноземні ринки завжди було і залишається актуальним. Більше того, протягом декількох останніх років доволі помітною є тенденція, коли юридичні компанії тяжіють у напрямі іноземних юрисдикцій. Це пов’язано з багатьма факторами.
По-перше, залучення додаткових клієнтів, проектів та, зрозуміло, додаткового доходу.
По-друге, треба розуміти, що юридичний ринок в Україні є доволі висококонкурентним. І ця конкуренція на ринку змушує юридичні компанії шукати нові підходи і нові ринки.
По-третє, вихід на інші ринки дає змогу юридичним компаніям на високому рівні супроводжувати вже існуючих клієнтів у відповідних регіонах.
По-четверте, це можливість для розвитку компанії, перш за все інтелектуального, і підняття її в рейтингу.

Більше того, сьогодні багато компаній зрозуміли, що вони вже готові охопити нові ринки і активно це роблять. Одні обирають для себе європейський напрямок, адже з підписанням Угоди про асоціацію з ЄС кількість запитів щодо виходу українських компаній на ринок Європейського Союзу збільшилася і вони потребують юридичних консультацій. Інші обирають напрямок євразійський, треті — заокеанський.


Ольга Осипчук,
адвокат IMG Partners, керівник практики міжнародної торгівлі