Україна-Іран

Так, коли в січні 2016 року МАГАТЕ оголосила, що Іран виконав зобов’язання, взяті на себе в рамках угоди по ядерній програмі, а ЄС та США оголосили про поступове зняття фінансових та економічних санкцій щодо Ірану, все більше українських виробників почали замислюватись над розвитком співпраці з іранськими компаніями.

Основу торговельних відносин між Україною та Іраном складає агропромисловий сектор. Відповідно до даних Міністерства аграрної політики та продовольства України частка продукції агропромислового комплексу від всього українського експорту до Ірану у 2013 році склала 66%, у 2014 - 84%, а в 2015 році – понад 85%. Експорт переважно включає насіння олійних культур, олію та зернові. Що ж стосується імпорту, то мова йде, в першу чергу, про горіхи, цедру та плоди.

Друге місце займає промислова сфера та машинобудування, в тому числі, авіаційна галузь.

Основні сфери співпраці були додатково визначені в меморандумі про посилення співпраці в торговельно-економічній, гуманітарній та соціальній сферах, що був підписаний між Іраном та Україною в березні цього року. Зазначений меморандум підкреслив подальшу необхідність розвитку та активізації економічних зв'язків в сфері АПК, промисловості, авіаційній галузі (зокрема, мова йде про літаки Ан-140-100, Ан-178, АН-158), логістиці, організації спільних ірано-українських підприємств, науково-технічній сфері тощо.

При виході на іранський ринок та співпраці з Іраном слід розуміти, що зазначена країна суттєво відрізняється від звичних для нас європейських країн. Розглянемо деякі особливості, які слід мати на увазі:

Ні для кого не секрет, що протягом останніх років торгівля з Іраном була ускладнена у зв’язку з запровадженими санкціями. Застосування фінансових та економічних санкцій по відношенню до Ірану, відключення іранських банків від системи SWIFT, неможливість проведення прямих фінансових розрахунків в доларах США та євро суттєво вплинули на торговельні відносини з Іраном. 

Хоча міжнародна спільнота оголосила про початок зняття санкцій ще на початку 2016 року і саме тоді іранські банки знову почали підключати до системи SWIFT, далеко не всі санкції зняті. Мова йде, в першу чергу, про фінансові та економічні санкції, запроваджені США для американських компаній, які до цих пір унеможливлюють розрахунки в доларах США. Крім того, якщо український експортер зареєстрований в США, контролюється особою США або в операції задіяна компанія США, співпраця з Іраном також поки-що неможлива. Великі європейські банки також не поспішають повертатись до Ірану, в результаті чого станом на сьогодні розрахунки все ще здійснюються через треті країни. 

Україна, в свою чергу, також не поспішає в питанні зняття санкцій. Лише 28 квітня 2016 року Кабінет Міністрів України погодив дві постанови про зняття санкцій з Ірану: секторальних та персональних, спеціальних економічних. 20 травня зазначені постанови були погоджені Радою національної безпеки та оборони України, після чого одна з них має бути введена в дію постановою Верховної Ради України, а інша – указом Президента.

Варто відмітити, що з огляду на існуючу складність розрахунків центральні банки України та Ірану погодилися опрацювати можливість використання національних валют для розрахунків при здійсненні двостороннього товарообігу, що потенційно зменшить ризики при оплаті, проте поки-що питання залишається невирішеним.

Крім того, часткове зняття санкцій зумовило значне зростання інтересу до Ірану з боку європейських країн. А це, в свою чергу, призводить до значно більшої конкуренції при виході на іранський ринок. Так, зараз на іранський ринок виходять французи, німці, італійці, що призводить до додаткової боротьби за партнера, контрагента. Хоча Іран позитивно налаштований до України, адже, незважаючи на санкції, дані товарообігу між Україною та Іраном засвідчують, що торгівля відбувалась і під час дії санкцій, зволікати не потрібно, адже може бути пізно. Більше того, за даними Торгово-промислової палати України станом на сьогодні в Ірані вже присутні більше 50 українських компаній, як великих, так і середніх.

При виході на іранський ринок багатьох цікавить питання реєстрації компаній, що дозволить повноцінно працювати на ринку іншої держави. Так, основними формами компаній в Ірані є Limited Liability Company (товариство з обмеженою відповідальністю) та Joint Stock Company (акціонерне товариство). Limited Liability Company характеризується тим, що вона засновується двома або більше особами (фізичними або юридичними). Мінімальний статутний капітал складає 1 млн. ріалів, а мінімальна кількість директорів – один.  Що ж стосується акціонерного товариства, то мінімальна кількість акціонерів – три (для приватного акціонерного товариства) або п’ять (для публічного акціонерного товариства). При цьому, акціонерами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Мінімальний статутний капітал акціонерного товариства складає 3 млн. ріалів, а мінімальна кількість директорів (рада директорів) – три. Також можливою є реєстрація філії, що буде здійснювати діяльність від імені материнської компанії. 

Основною перевагою є те, що при реєстрації бізнесу в одній з ВЕЗ виникає можливість уникнення сплати податків протягом перших 15 років. Особливостями ВЕЗ є: 

- вільне ввезення імпортної продукції на територію ВЕЗ;

- відсутність мит на сировину і обладнання, що використовується у виробництві на території ВЕЗ;

- низькі ставки і спрощені процедури реекспорту;

- звільнення від сплати податків на термін 15 років з дати реєстрації. Більше того, у разі визнання інвестиційного проекту пріоритетним для розвитку ВЕЗ період звільнення від сплати податків може бути продовжений на 10, потім ще на 5 років. Оплаті підлягає лише ряд зборів, які визначаються адміністрацією ВЕЗ. Ці збори мають фіксовану ставку в ріалах і не залежать від суми отриманого доходу;

- розрахунки, банківські, трудові відносини регулюються нормами ВЕЗ;

- можлива реєстрація підприємств зі стовідсотковим іноземним капіталом, які мають статус самостійної юридичної особи, з можливістю створення філій на основній території Ірану. 

Підприємства, що реєструються на території ВЕЗ, мають рівні права з підприємствами, зареєстрованими на основній території Ірану. Перевагою є також те, що реєстрація займає менше часу в порівнянні з LLC або JSC на основній території Ірану. 

В Ірані виділяють 7 основних ВЕЗ, кожна з яких має свої особливості. ВЕЗ «Кіш» спеціалізується на туризмі, інноваційних технологіях і банківських операціях. ВЕЗ «Кешм» спеціалізується на проектах з розвитку об'єктів нафтової промисловості і інфраструктури бункерування судів. ВЕЗи «Бендер - Ензелі», «Чабахар», «Арас», «Арванд» і «Макові» спрямовані, перш за все, на розвиток транзиту вантажів і торгівлі. Зокрема, ВЕЗ «Бендер - Ензелі» - з країнами прикаспійського регіону. ВЕЗ «Арас», «Макові» - з країнами Закавказзя. ВЕЗ «Арванд» - з Іраком, ВЕЗ «Чабахар» повинна стати одним з ключових ланок «Північ-Південь», а також основним логістичним центром для торгівлі з Пакистаном, транзиту китайських та індійських товарів в Афганістан і країни Середньої Азії.

Питання логістики також є дуже актуальним. Так, якщо раніше, інтерес до Ірану був менший і іранці приймали більшість вантажів в Перській затоці (в порт Bandar Abbas через Суецький канал та Червоне море), то зараз вони все більше наполягають на поставках в порт Bandar-e Anzali (Каспійське море). А така логістика станом на сьогодні є дорожчою. Тому, зазначений маршрут потребує додаткового опрацювання.

По-перше, іранці доволі повільні, переговори щодо майбутньої співпраці та підписання контракту можуть зайняти декілька місяців. По-друге, не варто очікувати, що на першій зустрічі чи при першій же поїдці Вам вдасться детально домовитись та підписати контракт. Можливо, це займе декілька раундів переговорів та декілька поїздок. По-третє, для окремих сфер співпраці результативніше буде знайти партнера в Ірані, який і буде представляти там Ваші інтереси.

В цілому, Іран, як і кожна країна, має ряд своїх особливостей. Проте враховуючи необхідність диверсифікувати поставки та розвивати співпрацю з новими країнами та регіонами, Іран займає одне з першочергових місць.