Валютні операції free: що бізнес отримає на виході?

Після підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом перед державними органами України постало питання щодо лібералізації валютних операцій.

Валютна лібералізація ринку – це зняття будь-яких обмежень для юридичних та фізичних осіб при здійсненні валютних операцій як усередині держави, так і поза її межами.

Варто зазначити, що на сьогодні валютні обмеження в Україні охоплюють майже всі види операцій з іноземною валютою. Саме через такі обмеження, на жаль, наразі ми не є інвестиційно привабливою державою.

Експерти вважають, що в результаті відсутності обмежень при здійсненні валютних операцій стан економіки України покращиться. Як практикуючий юрист, я не зовсім погоджуюся з цією думкою, адже зняття будь-яких обмежень для валютних операцій не покращує ситуацію в державі, від цього навряд інвестиції «польются рекой».

Якщо проаналізувати країни з розвиненою економікою (США, держави-члени Європейського Союзу), то можна виділити кілька етапів валютної лібералізації:

Наразі Україна знаходиться на межі між першим та другим етапами. На мою думку, потрібно виділити ще один (четвертий) етап. Оскільки Україна – це країна, яка сьогодні не має ні стабільної економіки, ні стабільної національної валюти, проте Нацбанк поетапно знімає низку валютних обмежень.

Якщо говорити про валютне регулювання, то воно стосується, насамперед, ступеня конвертованості національної валюти та режиму валютного курсу. Наразі це дві проблеми в Україні, які має враховувати валютна лібералізація.

Що стосується першого рівня конвертованості («поточна конвертованість»), то формально такої проблеми немає, адже Україна нібито вирішила її ще у 1996 р., коли стояло питання про підписання Угоди про Міжнародний валютний фонд (далі – Угода про МВФ). Проте фактичне врегулювання цієї проблеми до сьогодні має відображатися в сумлінні Нацбанку.

Якби лібералізація валютних операцій всередині країни була повноцінно та адекватно врегульована як на законодавчому, так і на практичному рівні (що говорить про перший рівень конвертованості), можна було б переходити до операцій з нерезидентами. Таким чином Україна впевнено, продуманими кроками прямувала б до зняття будь-яких обмежень з валютних операцій.

Другий рівень конвертованості («капітальна конвертованість»), передбачений Угодою про МВФ, на жаль, не є обов’язковим для виконання Україною. Вважаю, що встановлення такої вимоги МВФ зобов’язало б НБУ (та не лише НБУ) врегулювати проблему конвертованості національної валюти та спростило перехід до валютної лібералізації.

Якщо вже піднімати питання щодо режиму валютного курсу, то їх існує безліч. При цьому в Угоді про МВФ передбачений перелік можливих варіантів встановлення валютного курсу від фіксації до «вільного плавання». Жоден з режимів не є обов’язковим для виконання, проте МФВ передбачив, що у випадку, якщо держава-член вигадає ще якийсь дієвий режим, то його можна впроваджувати.

У щорічному звіті МВФ з питань валютного регулювання вбачається, що з 189 країн-членів лише 29 використовують «вільно плаваючий курс». Не дивно, адже більшість держав мріють опинитися на вершині такого рейтингу, оскільки це відкриває для них безліч можливостей.

Національний банк України розпочав дерегуляцію операцій на валютному ринку, прибираючи вимоги, які втратили свою ефективність та актуальність. Перші пом’якшення відбулися навесні 2017 р. Зокрема, своєю постановою Нацбанк пом’якшив вимогу до обов’язкового продажу надходжень в Україну в іноземній валюті. Сьогодні юридичні особи повинні продавати лише 50% своїх валютних надходжень, а не 65%, як це було раніше. Також НБУ пом’якшив обмеження на продаж готівкової іноземної валюти населенню. Наразі одна особа може купити готівкою іноземної валюти на суму до 150 тис. грн за один день.

По-перше, це сприяє експортній діяльності українських підприємств, які мають потребу в імпорті для виробництва продукції, що згодом продається за кордон. По-друге, це дає можливість розвитку офіційного ринку готівки.

Наступні кроки до впровадження валютної лібералізації в Україні були зроблені влітку цього року. Нацбанк дав дозвіл на отримання ліцензій на виведення капіталу в електронному вигляді, що дозволяє українцям здійснювати купівлю акцій іноземних компаній.

Не менш значні кроки були зроблені і в жовтні цього року. Національний банк України скасував вимогу до банків надавати скан-копії документів для аналізу фінансових операцій. Відтепер банки не надаватимуть скан-копії документів, на підставі яких вони здійснювали аналіз фінансових операцій своїх клієнтів. Мова іде про такі документи: виписки клієнтів та скан-копії документів, які є підставою для здійснення операцій; висновки за кожним договором; анкети клієнтів; інші документи стосовно вжитих банком заходів під час здійснення аналізу та перевірки інформації про фінансові операції юридичних осіб.

Наразі кожен банк повинен самостійно виявляти ризикові фінансові операції клієнтів, запобігати ризиковій діяльності та ефективно управляти ризиками. Це говорить про те, що якщо клієнт перевірений часом, у процесі співпраці з ним не виникало сумнівних валютних операцій, то тепер з роками набутий авторитет добросовісного клієнта може зіграти позитивну роль. Як наслідок, його подальші операції можуть перевірятися менш прискіпливо.

У жовтні 2017 р. Правління Нацбанку дозволило здійснювати на підставі індивідуальної ліцензії НБУ купівлю та перерахування іноземної валюти для розміщення за межами України гарантійного депозиту на рахунках міжнародних платіжних систем як банкам, так і небанківським фінансовим установам. Така валюта має використовуватися для забезпечення зобов'язань під час здійснення переказів за кордон.

Вже в кінці жовтня банк провів першу успішну операцію з переказу коштів клієнта – фізичної особи за акції інвестиційного фонду, зареєстрованого в Ірландії.

На шляху лібералізації валютного ринку України стоїть низка істотних проблем.

По-перше, згідно з офіційними даними в Україні за попередніми розрахунками у І кварталі 2017 р. рівень тіньової економіки склав 37% від офіційного ВВП, за неофіційними даними цей показник сягає більше ніж 50%. Хоча наразі ситуація краща, ніж у 2016 р., проте досі це залишається неприйнятним для вільного валютного ринку в повному обсязі.

Країни з розвиненою економікою (держави-члени ЄС) не захочуть розкривати свої ринки для України, поки в ній настільки високий рівень «тіньової економіки». Такі країни більш прискіпливі до зазначених нюансів, оскільки вони поважають свою податкову та бояться покарань у фінансовій сфері (для громадян цих держав соромно бути притягненим до відповідальності за фінансові махінації).

Якщо Україна повноцінно вийде на ринок таких держав, в результаті може відбутися зростання нелегального спільного бізнесу між європейськими та українськими бізнесменами з «відмивання грошей» через Україну. Звісно, ЄС не хоче цього допустити, оскільки зараз він бореться з офшорами у світі (прикладом є План BEPS).

На сьогодні, у порівнянні з 2015-2016 рр., Україна зменшила рівень «тіньової економіки» шляхом збільшення офіційної заробітної плати та поліпшення бізнес-клімату в умовах проведення політики дерегуляції підприємницької діяльності.

Однак щоб реально зменшити рівень «тіньової економіки» в Україні, потрібно більш стрімко впроваджувати План BEPS та реалізувати його основний крок – скасувати спрощену систему оподаткування. На мою думку, органи державної влади навряд реалізують такий крок. Без механізму «відмивання грошей» через спрощену систему оподаткування наша економіка не зможе працювати та, як наслідок, бізнес може зробити «бунт на кораблі».

По-друге, якщо поглянути на офіційну статистику НБУ, можна побачити, що за жовтень 2017 р. обсяг операцій з готівковою іноземною валютою стабілізувався на рівні з І-ІІ кварталом 2017 р. Так, банк купував валюту до 830 млн доларів США за місяць, тоді як показник продажу валюти в середньому становив 311,25 млн доларів США.

А що ж говорити вже про неофіційну статистику, чорний ринок валют? Величезна кількість підприємств та фізичних осіб надають перевагу чорному ринку, оскільки курс для них там вигідніший, навіть не зважаючи на той факт, що їх можуть ввести в оману.

Статистика свідчить про той факт, що величезна сума готівкової іноземної валюти знаходиться у населення. Як наслідок, ймовірно, що така валюта обслуговує «тіньову економіку».

США та ЄС вбачають безліч ризиків для запуску руху готівки через Україну, оскільки такі готівкові кошти можуть створити нереальний дисбаланс в офіційній статистиці цих держав.

По-третє, український бізнес говорить, що хоче іноземних інвестицій. Однак проблема нашого та іноземного бізнесу полягає в тому, що вони не дають «під чесне слово» мільярди. Для іноземного бізнесу важлива звітність та контроль за кожну копійку. Ми всі прекрасно знаємо, що для нашого бізнесу та державної влади така умова зовсім не підходить.

Хоча тут вже не настільки «плачевна» ситуація. У порівнянні зі станом на 01.01.2016 р., показник прямих інвестицій зріс на 2833 млн доларів США, що становить приблизно 917,1 доларів США на одну особу. Знову ж таки, це лише офіційні показники, отримані на підставі інформації юридичних-осіб резидентів та постійних представництв нерезидентів в Україні.