Зовнішньоекономічна діяльність компанії вибудовується на кількох головних елементах, які в жодному разі не можна ігнорувати:
- аналіз країни та менталітету; визначення економічних, статистичних показників; аналіз законодавства країни.
- перевірка партнера/контрагента,
- погодження та підписання контракту;
- податкове планування;
- підготовка до експорту; митне оформлення;
- безпосередньо експорт.
Коли йдеться про детальний аналіз, мова, передусім, про: а) аналіз експортного потенціалу компанії; б) аналіз статистичних даних стосовно зовнішньо-економічної діяльності України. Маючи уявлення, що, куди і в яких обсягах експортує Україна легше визначитись з потенційними ринками та товаром. Так, потенційно цікавими для експорту аграрної продукції є ринки Африки, Азії, Близького Сходу, Канади.
1. Якщо ви вже визначились з потенційною країною та товаром, слід проаналізувати законодавство відповідної держави. Запитаєте, для чого це робити, якщо по експортній операції більше задіяне міжнародне законодавство або, відповідно, законодавство України?! А тому, що при імпорті аграрної продукції в кожній країні встановлюється ряд своїх вимог та характеристик до товару, що повинні бути дотримані. В Китаї, наприклад, обов’язковим є отримання сертифікату китайського бюро сертифікації про відповідність продукції. Для цього проводиться тестування зразків та інспектування виробничих потужностей. Лише після цього імпорт може бути дозволений. Подібна ситуація існує і в Індії.
2. Менталітет. Якщо ми проаналізуємо основні країни, в які здійснюється експорт аграрної продукції з України, то помітимо, що перші рядки займають країни Азії, Африки та Близького Сходу. Залежно від сільськогосподарської культури, перші позиції займають Єгипет, Туреччина, Індія, Саудівська Аравія. При торгівлі з зазначеними державами варто розуміти, що менталітет жителів таких країн дуже сильно відрізняється від менталітету українців чи європейців. В жодному випадку це не є поганим. Але потрібно завжди вивчати культурні особливості певної національності при роботі з нею, щоби не «влипнути» в неприємну ситуацію. Так, обізнаний значить озброєний.
3. Перевірка партнера. Як то кажуть «довіряй, але перевіряй». При роботі з новим партнером важливо бути впевненим в людях, з якими ви працюєте. Зрозуміло, що така впевненість не приходить відразу. Довіра будується місяцями, а інколи і роками. Проте в будь-якому випадку партнера слід перевіряти, зокрема, мова йде про перевірку компанії, її статусу, звітності та податкових зобов’язань, посадових осіб, засновників. Якщо ми говоримо про перевірку компаній, зареєстрованих в ЄС, майже в кожній країні є веб-сайт (так званий, реєстр компаній), де можна побачити повну інформацію про комнанію. Інколи безкоштовно, інколи за символічну оплату. Якщо ж це стосується компаній, що зареєстровані в країнах Африки, Азії чи Близького Сходу, офіційні реєстри компаній, що доступні онлайн, існують не так часто. В даному випадку більш дієвим буде комунікація та перевірка відповідної компанії через посольства чи торгово-промислові палати.
Важливим моментом є підготовка й підписання експортного (зовнішньо-економічного) договору. Укладаючи його, особливу увагу слід звертати на наступне:
1. Предмет контракту та детальна інформація про товар. Крім того, важливо не лише детально прописати характеристики товару, а потім і виконати такі умови. Наприклад, як то вологість, відсотки битих зерен, домішок і т.д.
2. Умови постачання. Зрозуміло, що всі в даному випадку користуються правилами Incoterms. Проте досить часто виникають проблеми з правильністю використання того чи іншого терміну. По-перше, варто пам’ятати, що правила Incoterms не встановлюють перехід права власності на товар, а лише встановлюють перехід обов’язків та ризику втрати товару. Досить часто учасники експортної операції ці поняття ототожнюють, що призводить до додаткових проблем. Так, якщо перехід обов’язків та ризику втрати товару деталізується залежно від обраного правила Incoterms, то перехід права власності потрібно прописувати в самому контракті окремо. Зазвичай, це момент повної оплати за відповідний товар. По-друге, часто проблеми виникають з неправильним застосування термінів Incoterms. Найчастіше, це використання термінів, які призначені виключно для морських перевезень при перевезенні товару морем, проте в контейнерах. В даному випадку використання «морських термінів», як то FAS, FOB, CIF, CFR, може викликати додаткові проблеми.
3. Умови оплати. Зрозуміло, що кожен експортер хоче продати по передплаті, а кожен імпортет купити по післяоплаті. Враховуючи, що за таких умов, консенсусу дійти важко, доцільно використовувати оплату по акредитиву або інкасо, що додатково гарантує виконання зобов’язань обох сторін.
4. Крім того, слід детально прописувати форс-мажорні обставини, а також звертати уваги на статті щодо відповідальності, арбітражу, права, що застосовується. Щоби в майбутньому не виникало запитань, чому за затримку перевезення слід оплатити штраф в десятки тисяч або чому спір слухається в Лондонському арбітражі по законодавству Англії.
Спеціально для видання "Агромаркет"